Значення цифрової медичної грамотності у людей похилого віку з погляду медсестринства

Вступ

Зміни, пов'язані з переходом до інформаційного суспільства, супроводжуються різноманітними проблемами, значною мірою пов'язаними зі зростаючою складністю інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), що поглиблює ризик цифрової ексклюзії. Питання цифрової грамотності стає все більш обговорюваною темою, особливо в контексті економічного зростання та прагнення забезпечити цифрову інтеграцію груп населення, яким загрожує виключення з інформаційного суспільства, до яких, безперечно, належать і люди похилого віку (Skyba, 2017). Документ «Порядок денний на період до 2030 року для сталого розвитку» наголошує на поширенні ІКТ та глобальній взаємопов'язаності, що має великий потенціал для прискорення прогресу в людській діяльності, подолання цифрового розриву та розвитку суспільства знань (WHO, 2021).

Характерним явищем демографічного розвитку в Словацькій Республіці є старіння населення, що є наслідком, головним чином, тривалого зниження народжуваності та стабілізації рівня смертності в останні роки. Для людей похилого віку буде дуже важливим залучення до ініціатив, спрямованих на активне та здорове старіння, що сприятиме здоровішому та якіснішому життю людей пенсійного віку та їхній довготривалій самостійності (MZ SR, 2022). Люди похилого віку як чисельна група населення перебувають у групі ризику цифрової ексклюзії також у зв'язку зі здоров'ям та медичною допомогою.

Зростання сфери так званого цифрового здоров'я створює ризик поглиблення нерівності у сфері здоров'я. World Health Organization – WHO (2021) у своїй стратегії рекомендує підтримку глобальної співпраці та прогресу в передачі знань про цифрове здоров'я, продовження імплементації стратегій національного цифрового здоров'я, зміцнення управління цифровим здоров'ям на глобальному, регіональному та національному рівнях, а також обстоювання систем охорони здоров'я, орієнтованих на людей, які забезпечують цифрове здоров'я. З розвитком цифрового здоров'я пов'язана цифрова медична грамотність, для покращення якої в популяції необхідні специфічні стратегії та інтервенції. Особливо важливими є заходи для цільової групи людей похилого віку, у якої можуть бути значні бар'єри при використанні ІКТ та доступі до інтернету. У цих заходах можуть брати участь і медсестри як найчисельніша група медичних працівників, що працюють у різних типах закладів. Медсестри під час особистого контакту з людьми похилого віку, яким вони надають медсестринську допомогу, можуть здійснювати освітню діяльність, спрямовану на підтримку цифрової медичної грамотності, з використанням ефективної комунікації та співпраці з особами, що підтримують літню людину. Одночасно з підтримкою цифрової медичної грамотності у людей похилого віку важливим є також розвиток критичного мислення.

Цифрові технології сьогодні є невід'ємною частиною повсякденного життя, і світове населення ніколи не було настільки взаємопов'язаним. Інновації, особливо в цифровій сфері, відбуваються в безпрецедентних масштабах. Попри це, їх застосування для покращення здоров'я населення залишається значною мірою невикористаним, і існує величезний простір для використання цифрових медичних рішень. WHO наголошує на використанні потенціалу цифрових технологій та інновацій у сфері здоров'я для прискорення глобального досягнення здоров'я та благополуччя (WHO, 2024). У цьому контексті на перший план виходить поняття цифрового здоров'я. Екосистема цифрового здоров'я включає:

• управління eHealth – національні, регіональні та глобальні координаційні інструменти eHealth,
• електронні медичні записи – інформація про стан здоров'я кожного пацієнта, записана в цифровому форматі,
• норми та інтероперабельність – комунікація між різними технологіями та програмними додатками, використання стандартів для ефективного, точного та надійного обміну та використання даних,
• телемедицина – надання медичних послуг за допомогою ІКТ, особливо там, де відстань є перешкодою для отримання медичної допомоги,
• mHealth – медицина та громадське здоров'я, що підтримуються мобільними пристроями, такими як мобільні телефони, пристрої для моніторингу пацієнтів та інші бездротові пристрої,
• цифрова медична грамотність – набір навичок, знань та ставлень, які людина потребує для того, щоб функціонально розвиватися в інформаційному суспільстві,
• соціальні мережі – використання соціальних мереж для підтримки здоров'я,
• великі дані – використання неконвенційних даних для прийняття рішень у сфері громадського здоров'я (EuroHealthNet, 2019).

Навіть в умовах Словацької Республіки в останні роки реалізуються інтервенції в рамках eHealth, телемедицини та телемедсестринства. eHealth позначає електронізовану та інформатизовану охорону здоров'я. Загалом йдеться про електронний сервіс та послугу, спрямовану на профілактику захворювань та збереження чи відновлення здоров'я населення. Для цього використовуються ІКТ, які підпорядковані діагностиці, лікуванню, профілактичним заходам, спостереженню та управлінню у сфері здоров'я та здорового способу життя. Телемедицина вважається частиною eHealth і означає поєднання медичної інформатики та телекомунікації, що дозволяє, зокрема, дистанційну передачу даних, консультаційну діяльність та віддалене надання медичних та суміжних послуг (наприклад, у сфері психології, освіти тощо). Сучасна термінологія відносить телемедицину до ІКТ (Středa, Hána, 2016). Телемедсестринство визначається як використання ІКТ при наданні медсестринської допомоги «на відстані», тобто у випадку, якщо між пацієнтом і медсестрою є велика фізична відстань (Slezáková a kol., 2022). Повне використання інструментів та інновацій XXI століття, таких як комунікаційні технології (цифрові записи, телемедицина та eHealth) і соціальні медіа, може сприяти кращому та більш економічно ефективному догляду. Важливим принципом є сприйняття пацієнта як партнера зі збереженням відповідальності за результат його лікування (MZ SR, 2022).

Цифрова трансформація медичної допомоги означає віртуальний догляд, моніторинг пацієнта на відстані, використання штучного інтелекту, аналіз великих масивів даних, використання смарт-пристроїв, створення платформи даних та використання інструментів, що дозволяють обмін та зберігання даних, а також інструментів для віддаленого зчитування та обміну даними, обмін релевантною інформацією в рамках створення медичної екосистеми. Цифровізація в охороні здоров'я впливає на забезпечення безперервного догляду з потенціалом для покращення здоров'я, покращення медичної діагностики та лікування, що базується на рішеннях у зв'язку з доступними даними, використання так званої цифрової терапії, реалізацію клінічних досліджень, самокерування доглядом та надання допомоги, орієнтованої на людину, а також отримання знань, навичок та компетенцій медичних працівників, що більше базуються на доказах (WHO, 2021). Окремою сферою є світовий тренд експансії мобільних додатків для підтримки медичної поведінки при подоланні хвороб, корекції способу життя та навігації в охороні здоров'я (Levin-Zamir, Bertschi, 2019).

У зв’язку з екосистемою цифрового здоров’я та її компонентами на перший план виходить необхідність розвитку не лише цифрової грамотності, а у зв’язку зі здоров’ям, насамперед, цифрової медичної грамотності. Цифрова медична грамотність — це здатність шукати, знаходити, розуміти та оцінювати медичну інформацію з електронних джерел і застосовувати отримані знання для профілактики або вирішення проблем зі здоров’ям (EuroHealthNet, 2019). Цифрова інформація набуває в суспільстві дедалі більшого значення. Цифрова медична грамотність громадян є основним елементом для успішного впровадження електронної охорони здоров’я. Медична грамотність — це здатність шукати, розуміти, оцінювати та використовувати інформацію, що стосується медичного обслуговування, профілактики або зміцнення здоров’я. Це вимагає, з одного боку, особистих навичок, а з іншого — сприятливих рамкових умов, таких як надання інформації зрозумілою мовою. Використання інтернету для цієї мети потребує додаткових навичок (Офіційний вісник Європейського Союзу, 2019).

Медична грамотність полягає в тому, як чітко комунікувати інформацію про здоров’я та правильно її розуміти. Медична грамотність є важливою на всіх етапах безперервності медичного догляду — від благополуччя та здоров’я, через профілактику та виявлення хвороб до діагностики та прийняття рішень, а також лікування та догляду за собою (Osborne, 2018). Медична грамотність, згідно з ВООЗ, являє собою когнітивні та соціальні навички, які визначають мотивацію та здатність окремих осіб отримувати доступ до інформації, розуміти її та використовувати способами, що сприяють підтримці та збереженню доброго здоров’я (Parnell, 2015). Медична грамотність на сьогодні вважається одним із способів запобігання проблемам зі здоров’ям та захисту здоров’я, а також способом організації в непередбачуваних ситуаціях або при проблемах, що стосуються стану здоров’я (Čakloš, Bóriková, 2020). Навички у сфері здоров’я також включають розуміння базової інформації про здоров’я та знання того, як отримати доступ до інформації та користуватися медичними послугами (Beňadiková a kol., 2023). У літніх людей це здатність розуміти інструкції, спрямовані на реалізацію профілактичних заходів та співпрацю в лікуванні захворювань (Zrubáková, 2023).

Медична грамотність є дуже важливою і в похилому віці, вона суттєво впливає на лікувально-профілактичний догляд. Проте на цьому етапі людського життя вона пов’язана з найбільшою кількістю перешкод — зміни в процесі старіння, рівень когнітивних функцій, стан здоров’я пацієнта, соціально-економічний статус, демографічні характеристики (вік, освіта, стать тощо). Завданням медичних працівників є підтримка медичної грамотності, допомога у виявленні та усуненні факторів ризику, що перешкоджають ефективному отриманню інформації, допомога у подоланні страху перед цифровими медіа та забезпечення зрозумілості даних. Медичне обслуговування та надання послуг залежить від того, чи здатні люди не лише правильно зрозуміти, а насамперед використати інформацію, надану фахівцями (Zrubáková, Magerčiaková, 2023).

Активне залучення літніх людей до сфери цифровізації долає усталені стереотипи у свідомості суспільства — виключення літніх людей з інформаційного суспільства та відсутність потреби задовольняти їхні потреби та інтереси у сфері ІКТ. Сучасними технологіями дуже активно займаються переважно молоді люди та середнє покоління, проте у середовищі літніх людей цифрова грамотність знаходиться на нижчому рівні, тобто йдеться про знаннєву нерівність — так званий «знаннєвий розрив», який необхідно подолати. Сучасне інформаційне суспільство, що прогнозує настання постінформаційного суспільства, а також активне існування в ньому літніх людей, у зв’язку з насиченням вторинних потреб та інтересів літніх людей, вимагає активного підходу до старіння через освіту (навчання впродовж життя), а саме, наприклад, неформальну освіту у сфері ІКТ. При цій освіті необхідно враховувати, що під час набуття компетенцій у сфері сучасних технологій людина похилого віку має певні обмеження з огляду на особливості періоду старіння, соціально-економічного статусу, а також можливостей навчання. У цьому напрямку важливим фасилітуючим фактором може бути консультування при навчанні літніх людей, яке адекватним чином спрямує здобуття та опанування необхідних компетенцій для роботи з сучасними ІКТ та їх подальше застосування при роботі з цифровими технологіями. Якщо літня людина вже володіє цифровою грамотністю, для неї діапазон можливостей сучасної освіти через ІКТ є безмежним (Mayer, Lenhardtová, 2017). При використанні цифрового середовища більше половини літніх людей відвідують вебсайти, а більше третини стежать за соціальними мережами та дискусійними форумами. Цифрово грамотні літні люди також використовують електронну комунікацію зі своїм медичним закладом та додатки, спрямовані на здоров’я, у своєму смартфоні (ÚVZ SR, 2019).

Підтримка цифрової грамотності та медичної грамотності імплементована також у стратегічних документах Словацької Республіки. Розвиток цих типів грамотності має значний вплив на рівень цифрової медичної грамотності. У Стратегічних рамках догляду за здоров’ям на 2014–2030 роки (2013) Пріоритетна сфера 1 зосереджена на таких напрямках: інвестування у власне здоров’я протягом усього життєвого циклу та створення можливостей для посилення відповідальності громадян за здоров’я. Програми зміцнення здоров’я, засновані на принципах залучення людей до діяльності, що зміцнює їхні ментальні та фізичні можливості, становлять індивідуальний та суспільний внесок (створення кращих умов для здорового способу життя, покращення медичної грамотності, підтримка самостійності тощо).

Національна програма активного старіння на 2021–2030 роки (2021) наводить висновки щодо цифрової грамотності літніх людей та опанування сучасних засобів комунікації й технологій у цифрову епоху. Цифрова грамотність на рівні вище базового у Словаччині серед осіб до 74 років є порівнянною із середнім показником Європейського Союзу. Відставання спостерігається лише в осіб віком понад 75 років. При цьому відсутність цифрової грамотності у літніх людей може знижувати їхній доступ до державних ресурсів і послуг, до необхідної інформації та інструментів соціальної участі, як у межах оплачуваної зайнятості, так і в реалізації широкого спектра індивідуально та суспільно корисних видів діяльності. З погляду оцінки передумов і потенціалу для активного старіння, на основі порівняльних досліджень у Словаччині на майбутнє ризикованими видаються, зокрема, менша тривалість життя, особливо тривалість життя у доброму здоров’ї; нижча частка літніх людей з вищою освітою, але насамперед — відстаючий рівень їхньої цифрової грамотності; так само інтенсивність їхніх особистих соціальних контактів, що знижується з віком, зокрема у зв’язку з рівнем суб’єктивно декларованого ментального благополуччя. Передбачувані (контекстні) параметри відображаються у вихідних параметрах, тобто у досвіді літніх людей щодо активного старіння. На основі проведеного аналізу можна вважати ризиковим фактором на майбутнє також низький рівень цифрової грамотності літніх людей як передумови їхнього доступу до якісної зайнятості, інформації, товарів і послуг, а також до соціальних контактів.

Національна стратегія цифрових навичок Словацької Республіки та план дій на 2023–2026 роки (2022) вказують на людей похилого віку як на одну з груп населення, яка у Словаччині відстає у цифрових навичках найбільш суттєво. Цей факт проявився особливо під час пандемії COVID-19, протягом якої були визначені заходи, що, намагаючись обмежити особистий контакт між людьми, завадили багатьом літнім людям повноцінно брати участь у суспільному та економічному житті. Цифрові навички літніх людей мають своє застосування та значення не лише під час пандемії COVID-19, а й у перспективі проблематики та підтримки активного старіння, тобто відсутність цифрової грамотності літніх людей може погіршити їхній доступ до державних ресурсів, послуг, необхідної інформації, інструментів соціальної участі, в оплачуваній зайнятості або в індивідуально чи суспільно корисних видах діяльності широкого спектра. З погляду доступності цифрових технологій відстають насамперед домогосподарства з низьким доходом, що мають дітей, та люди похилого віку. Тому важливо запропонувати заходи для покращення цифрової інклюзії.

Недоступність фінансованих державою освітніх програм є бар’єром для розвитку цифрових навичок, головним чином, у літніх людей у постпродуктивному віці. Частка осіб у віковій групі 65–74 роки, які мають принаймні базові цифрові навички, саме з цієї причини становить лише 11 %, тоді як середній показник ЄС у тій самій віковій групі — 24 %. Кожен четвертий громадянин віком 65–74 роки має низькі або відсутні цифрові навички. Літні люди також частіше стикаються з бар’єром щодо доступності технологій не лише для розвитку цифрових навичок, а й для загального використання цифрових інструментів. Вони також менше користуються комп’ютером: за даними 2017 року, принаймні один раз за останні 12 місяців комп’ютером скористалися лише 39 % літніх людей, що на 10 % менше за середній показник ЄС (Národná stratégia digitálnych..., 2022).

Значення цифрової медичної грамотності у літніх людей є багатовимірним і може позитивно вплинути на різні сфери в контексті догляду за здоров’ям. Літні люди можуть використовувати ІКТ для:

• пошуку інформації про здоров’я та здоровий спосіб життя, надання домедичної допомоги,
• пошуку інформації про ліки — читання інструкцій у електронному вигляді з можливістю їх збільшення,
• перегляду інструктивних відео (наприклад, догляд за ранами, догляд за стомами, подавання їжі при різних альтернативах ентерального харчування тощо),
• прослуховування подкастів про здоров’я, перегляду фахових дискусій (дискусійні форуми), семінарів тощо,
• запису на обстеження та профілактичні огляди,
• пошуку контактів амбулаторій лікарів загальної практики та спеціалізованих амбулаторій, перегляду відгуків про окремі медичні заклади (вільний вибір лікаря та медичного закладу), консультацій або електронної комунікації з лікарем, медсестрою, фізіотерапевтом та іншими медичними працівниками,
• надсилання електронних повідомлень із запитом на електронний рецепт на ліки (хронічна медикація),
• перегляду інтернет-сторінок окремих медичних закладів (наприклад, послуги, що надаються, години прийому, відгуки тощо),
• використання мобільних додатків для здоров’я та порятунку життя,
• використання моніторингових браслетів,
• відстеження та використання переваг медичних страхових компаній (вебсайти, мобільні додатки),
• відстеження та використання переваг аптек (включаючи послугу доставки ліків додому), відстеження електронних рецептів на ліки, лікарські засоби або медичні вироби,
• відстеження новин (медичні та компенсаційні засоби тощо),
• відстеження діяльності клубів та груп взаємодопомоги (наприклад, клуби пенсіонерів, клуби стомованих хворих та інші),
• купівлі вітамінних добавок, компенсаційних засобів та інших продуктів для здоров’я через інтернет-магазини,
• відстеження законодавства щодо охорони здоров’я та медичного обслуговування,
• відстеження новин на інтернет-сторінці Міністерства охорони здоров’я СР щодо медичного обслуговування,
• використання соціальних мереж у зв’язку зі здоров’ям та інше.

Бар’єри у літніх людей в асоціації з цифровою медичною грамотністю можна загалом поділити на соматичні, психічні та соціально-економічні. До соматичних бар’єрів можна віднести тремор рук або тіла чи сенсорні порушення — порушення зору та слуху (Prashad, Chen, 2018). Серед інших фізичних перешкод це може бути наявність хронічного захворювання або поліморбідність із обтяжливими симптомами, які перешкоджають використанню ІКТ (наприклад, іммобільність, біль, пролежні, нудота, блювання тощо). Використання сучасних технологій та рівень цифрової медичної грамотності можуть бути у літніх людей зумовлені також порушеннями харчування (мальнутриція, дегідратація), порушеннями терморегуляції, порушеннями сну, наявністю запаморочень, нестабільності та падінь, порушеннями випорожнення та іншими факторами, що випливають із соматичного стану.

Психічні бар’єри у зв’язку з цифровою медичною грамотністю, що зустрічаються у літніх людей, представлені деменцією, депресією, делірієм, порушеннями пам’яті, дезадаптивними розладами, зниженням психічної працездатності, втомою, уповільненням психічних процесів, погіршенням уваги, змінами в емоційних реакціях, змінами особистості тощо.

До соціально-економічних детермінант цифрової медичної грамотності у літніх людей належать самотність, нижчий рівень соціальних контактів, соціальна ізоляція та відсутність інтересу до соціальної інклюзії, інактивність, недостатнє фінансове забезпечення, невідповідні умови проживання та інше.

Хоча в наш час розширюється група людей похилого віку, які під час своєї професійної діяльності використовували ІКТ у зв'язку зі своїми робочими обов'язками, їхні навички та ерудиція в цій галузі ґрунтувалися не на формальній освіті (у шкільну програму не був включений предмет інформатика), а скоріше на самоосвіті та стихійному навчанні під час реальних життєвих ситуацій, або ж під час короткострокових тренінгів при впровадженні ІКТ та різноманітних комп'ютерних програм у практику. Люди похилого віку (старше 70 років) перед виходом на пенсію майже не мали досвіду використання ІКТ, і найбільш виражений розвиток у цій галузі є очевидним саме протягом останніх 20 років. Саме багатьом із цих людей похилого віку важче адаптуватися до змін, до яких належить і використання сучасних технологій, тому, згідно зі своїми звичками, вони віддають перевагу інформації, що надається під час особистого контакту (face-to-face), і отримують її скоріше з друкованих мас-медіа та телебачення, ніж з інтернету. Насамперед для цієї групи літніх людей необхідно реалізовувати заходи не лише з розвитку цифрової грамотності та цифрової медичної грамотності на національному рівні, а й на локальному рівні, а також під час прямого контакту, наприклад, при наданні медичної допомоги. Важливу позицію в цій галузі займають медсестри як найчисельніша група медичних працівників. Як ефективні інтервенції медсестер у підтримці цифрової медичної грамотності у людей похилого віку можна використовувати:

• Освітні заходи – розширення знань та навичок, підтримка людей похилого віку при використанні ІКТ на користь здоров'я – навчання з використанням мобільних пристроїв, планшетів та ноутбуків – демонстрація використання ІКТ, рекомендація електронних інформаційних ресурсів у зв'язку з доглядом за здоров'ям, розробка guidelines для медичних працівників при роботі з людьми похилого віку у зв'язку з підтримкою їхньої цифрової медичної грамотності, кооперація з особами, що підтримують літню людину, підготовка друкованих та електронних письмових навчальних матеріалів для людей похилого віку та їхніх опікунів, компенсаторні засоби при використанні ІКТ – напр. при частковій іммобілізації літньої людини, рекомендація різних форм навчання впродовж життя з акцентом на розвиток цифрової грамотності – університети третього віку (UTV), національні та локальні проєкти, спрямовані на розвиток цифрової грамотності людей похилого віку, соціалізація в спільнотах, клубах та групах самодопомоги літніх людей.
• Комунікацію – використання простої мови (без професійної термінології) щодо проблематики використання ІКТ та електронних інформаційних ресурсів у зв'язку зі здоров'ям та медичною допомогою, активне та терпляче слухання, надання зворотного зв'язку, використання вербального та невербального компонентів комунікації, використання компенсаторних засобів при спілкуванні (окуляри, лупа, слуховий апарат тощо).
• Участь у навчанні людей похилого віку впродовж життя, включаючи міжпоколінне навчання – медсестри можуть діяти також як педагоги в межах навчання літніх людей впродовж життя, наприклад, через клуби пенсіонерів, університети третього віку, а також із застосуванням так званого міжпоколінного навчання.
• Кооперацію з особами, що підтримують літню людину, та доглядачами, з клубами та групами самодопомоги літніх людей – підтримка використання ІКТ та розвиток цифрової медичної грамотності через співпрацю з членами родини або іншими особами, що підтримують літню людину, або ж із доглядачами, які беруть участь у щоденному догляді за літньою людиною; участь у заходах клубів та груп самодопомоги, що об'єднують людей похилого віку та їхніх опікунів – лекційна діяльність, воркшопи та інші заходи, спрямовані також на покращення цифрової медичної грамотності.
• Мультидисциплінарну кооперацію – співпраця різних категорій медичних та немедичних працівників (напр. соціальних працівників) при підтримці розвитку знань та навичок людей похилого віку при використанні ІКТ на користь здоров'я, ознайомлення з перевагами використання ІКТ та інтернету, адаптація смарт-пристроїв для літніх людей, ознайомлення з доступними мобільними додатками для здоров'я, перевагами медичних страхових компаній та їх використанням тощо.

Медсестри як категорія медичних працівників, що працюють у різних закладах амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги, а також у закладах соціальних послуг, можуть ефективно впливати також на розвиток критичного мислення у людей похилого віку, яке має бути в центрі уваги одночасно з розвитком ІКТ та різноманітних інформаційних ресурсів. Критичне мислення означає здатність оцінювати нову інформацію, яку людина уважно та критично досліджує з різних точок зору, формує судження, оцінює значення нових ідей та інформації для власних потреб. Йдеться про ментальний процес, який служить для отримання та оцінки інформації та знаходження логічних і об'єктивних висновків (Štefková a kol., 2023). Застосування критичного мислення у людей похилого віку стає дедалі важливішим, оскільки на сферу догляду за здоров'ям також впливає безліч неперевіреної інформації та фейків.

Висновок

Дослідження Inštitút pre verejné otázky тривалий час вказують на той факт, що Словаччина за період двох десятиліть набула характеру цифрового розділеного суспільства. З одного боку стоїть молодша, освіченіша, кваліфікованіша, соціально сильніша та більш міська частина населення. З іншого боку — це старша, менш освічена, низькокваліфікована, соціально слабша або економічно неактивна та сільська частина населення. Дедалі частіше ми стикаємося з поколінними відмінностями, які є наслідком невідповідності між знаннями та навичками при використанні комп'ютерів, інтернету, електронних послуг тощо. Різні адаптаційні стратегії, різний рівень цифрових навичок, обсягу та форми їх використання створюють у суспільстві так званий цифровий розрив (Velšic, 2023). Серед категорій осіб та груп, які знаходяться під загрозою цифрового розриву, найбільш вразливими, окрім інших соціальних груп, можуть бути люди похилого віку віком понад 65 років (міжпоколінний цифровий розрив). Заходи для кращої цифрової інклюзії мають бути спрямовані на дітей із вразливого середовища, дорослих із низьким рівнем цифрових навичок та людей похилого віку. Тип заходів має відрізнятися залежно від характеристик цільової групи. Так само як рівень і тип цифрових навичок, необхідних для сучасного життя, відрізняються залежно від віку та індивідуальних потреб різних груп, відрізняються і типи бар'єрів для їхньої кращої цифрової інклюзії. Держава тому має намагатися впроваджувати різні типи політик і підходити до кожної цільової групи індивідуально (Národná stratégia digitálnych..., 2022).

Інвестування в програми, які навчають людей похилого віку цифровій грамотності, може надати можливості для навчання впродовж усього життя та розвитку. Технології можуть сприяти інноваціям, які дозволять їм контролювати та розуміти власне здоров’я, а також відстежувати траєкторії свого здорового старіння, що дає їм змогу краще приймати рішення щодо власного життя (WHO, 2020). Вирішення проблеми цифрової грамотності людей похилого віку, а особливо цифрової медичної грамотності, є необхідним на різних рівнях — від національного чи загальносуспільного до локального рівня. Саме тут значення ролі медсестер у цій сфері є беззаперечним.

Авторки: PhDr. Mgr. Mariana Magerčiaková, PhD., MPH, MBA Католицький університет у Ружомбероку, Факультет охорони здоров’я, Кафедра медсестринства PhDr. Katarína Zrubáková, PhD. Католицький університет у Ружомбероку, Факультет охорони здоров’я, Кафедра медсестринства

Список бібліографічних посилань

BEŇADIKOVÁ, D., BÓRIKOVÁ, I., RAPČÍKOVÁ, T. 2023. Možnosti merania zdravotnej gramotnosti. [online]. In: Pro lékaře. [cit. 2024-03-20]. Dostupné na internete: https://www.prolekare.cz/en/journals/general-practitioner/2023-3-12/moznosti-merania-zdravotnej-gramotnosti-seniorov-135118

ČAKLOŠ, M., BÓRIKOVÁ, I. 2020. Zdravotná gramotnosť pacientov s onkologickým ochorením: literárna prehľadová štúdia. In: Onkologie. Roč. 14, č. 5, s. 246-250. ISSN 1336-8176.

EUROHEALTHNET. 2019. Digital health literacy: how new skills can help improve health, equity and sustainability [online]. [cit. 2024-03-21]. Dostupné na internete: https://eurohealthnet.eu/wp-content/uploads/documents/2019/190909_Policy Precis_DigitalHealthLiteracy.pdf

LEVIN-ZAMIR, D., BERTSCHI, I. 2019. Media health literacy, eHealth literacy and health behaviour across the lifespan: Current progress and future challenges. In: OKAN, O, BAUER, U. et al.: International Handbook of Health LIteracy. Rsearch, practice and policy across the lifespan. Bristol: Policy Press, 2019, p. 275 – 290. ISBN 978-1-4473-4451-3.

MAYER, K., LENHARDTOVÁ, M. 2017. Senior a IKT v andragogickom kontexte. [online]. In: Šance a limity seniorov v súčasnej modernej komunikácii: negatíva a pozitíva IKT v živote seniora. Prešov: Prešovská univerzita v Prešove, 2017, s. 207 – 222. ISBN 978-80-555-1803-9. [cit. 2024.04.03]. Dostupné na internete: http://www.pulib.sk/web/kniznica/elpub/dokument/Balogova11 .

MINISTERSTVO ZDRAVOTNÍCTVA SR. 2022. Aktualizácia Strategického rámca starostlivosti o zdravie pre roky 2014-2030. [online]. [cit. 2024-03-20]. Dostupné na internete: https://www.health.gov.sk/Zdroje%3F/Sources/Sekcie/IZP/Aktualizacia-strategicky-ramec-starostlivosti-o-zdravie-2014-2030.pdf

Národný program aktívneho starnutia na roky 2021 – 2030. 2021. [online]. [cit. 2024.04.03]. Dostupné na internete: https://www.employment.gov.sk/sk/uvodna-stranka/aktivne-starnutie/narodny-program-aktivneho-starnutia/ .

OSBORNE, H. 2018. Health Literacy From A to Z. New York: Aviva Publishing, 2018, 256 p. ISBN 978-1-947937-13-0.

PARNELL, T. A. 2015. Health Literacy in Nursing. New York: Springer Publishing Company, 2015, 302 p. ISBN 978-0-8261-6172-7.

PRASHAD, R., CHEN, M. 2018. Back to the Basics: The Importance of Considering Health Literacy in the Development and Utilization of Consumer E – Health Interventions. In: PAPALOIS, V. E., THEODOSOPOULOU, M.: Optimizing Health Literacy for Improved Clinical Practices. Hershey PA: IGI Global, 2018, p. 73 – 86. ISBN 978-1-5225-4074-8.

SKYBA, M. 2017. Vplyv IKT na kvalitu života a aktívne starnutie seniorov a senioriek. [online]. In: Šance a limity seniorov v súčasnej modernej komunikácii: negatíva a pozitíva IKT v živote seniora. Prešov: Prešovská univerzita v Prešove, 2017, s. 192 – 204. ISBN 978-80-555-1803-9. [cit. 2024.04.03]. Dostupné na internete: https://www.pulib.sk/web/kniznica/elpub/dokument/Balogova11/subor/Skyba.pdf

SLEZÁKOVÁ, Z., KRISTOVÁ, J., BACHRATÁ, Z. 2022. Teleošetřovatelství. Praha: Grada Publishing, 2022, 104 s. ISBN 978-80-271-3175-4.

Strategický rámec o zdravie pre roky 2013 až 2030. 2013. [online]. [cit. 2024-03-20]. Dostupné na internete: https://www.enviroportal.sk/zdravie-a-zp/strategicky-ramec-v-oblasti-starostlivosti-o-zdravie

STŘEDA, L., HÁNA, K. 2016. eHealth a telemedicína. Praha: Grada Publishing, 2016, 160 s. ISBN 978-80-247-5764-3.

ŠTEFKOVÁ, G. a kol. 2023. Rozvoj kritického myslenia vo vzdelávaní zdravotníckych profesií. Košice: Univerzita P. J. Šafárika, Vydavateľstvo ŠafárikPress, 2023, 177 s. ISBN 978-80-574-0262-6.

ÚRAD VEREJNÉHO ZDRAVOTNÍCTVA SR, 2019. HLS19: Seniori a digitálne zdravie. [online]. [cit. 2024.04.03]. Dostupné na internete: https://www.uvzsr.sk/web/uvz/hls19-seniori-a-digitalne-zdravie

Úradný vestník Európskej únie 2019/C228/01. Stanovisko Európskeho hospodárskeho a sociálneho výboru – Digitálna zdravotná gramotnosť – zdravotná starostlivosť prispôsobená potrebám európskych občanov v čase demografických zmien. [online]. [cit. 2024.04.03]. Dostupné na internete: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/SK/TXT/PDF/?uri=CELEX:52019IE0067&from=EN .

VELŠIC, M. 2023. Digitálna gramotnosť na Slovensku 2023. Zaostrené na seniorov. [online]. Bratislava: Inštitút pre verejné otázky, 2023, 25 s. ISBN 978-80-8287-003-2. [cit. 2024-03-20]. Dostupné na internete: https://www.ivo.sk/8888/sk/studie/digitalna-gramotnost-na-slovensku-2023-%E2%80%93-zaostrene-na-seniorov

WHO. 2020. Decade of healthy ageing: baseline report. [online]. [cit. 2024-04-04]. Dostupné na internete: https://www.who.int/publications/i/item/9789240017900

WORLD HEALTH ORGANIZATION. 2021. Global strategy on digital health 2020-2025. [online]. World Health Organization; 2021. Licence: CC BY-NC-SA 3.0 IGO. [cit. 2024-03-22]. Dostupné na internete: https://www.who.int/docs/default-source/documents/gs4dh daa2a9f352b0445baf bc 79ca799dce4d.pdf

WORLD HEALTH ORGANIZATION. 2024. Digital health. [online]. [cit. 2024-03-22]. Dostupné na internete: https://www.who.int/health-topics/digital-health/#tab=tab_1

ZRUBÁKOVÁ, K. 2023. Význam zdravotnej gramotnosti pre racionálnu farmakoterapiu seniorov v domácej starostlivosti. [online]. In: Prohuman. ISSN1338-1415. 7.6.2023. [cit. 2024-03-20]. Dostupné na internete: https://www.prohuman.sk/osetrovatelstvo/vyznam-zdravotnej-gramotnosti-pre-racionalnu-farmakoterapiu-seniorov-v-domacej-starostlivosti

ZRUBÁKOVÁ, K., MAGERČIAKOVÁ, M. 2023. Zdravotná gramotnosť u seniorov. In: MAGERČIAKOVÁ, M., ZRUBÁKOVÁ, K.: Zdravotná gramotnosť verzus hlavné determinanty zdravia – výživa a pohybová aktivita. Bratislava: Business Intelligence Club, 2023, s. 113 – 124. ISBN 978-80-971388-9-9.