ВСТУП

Міжнародна міграція медичних працівників є феноменом, який тривалий час обговорюється в наукових колах. У першій половині XX століття міграційні потоки спрямовувалися з країн з вищими та середніми доходами до країн з низькими доходами (Hajian та ін., 2020; Li та Sun, 2019; Nwadiuko та ін., 2021), тоді як у другій половині століття цей тренд змінився на протилежний. Країни, такі як Сполучені Штати Америки, Канада, Австралія та Велика Британія, стали залежними від імміграції випускників медичних закладів із країн з низьким рівнем доходу (Dill та Hirsch, 2021; Adebayo та Akinyemi, 2021; Tankwanchi та ін., 2020; Saluja та ін., 2020; Onnis та ін., 2019; Garg та ін., 2017; Crettenden та ін., 2014; Strasser та ін., 2013; Zeytinoglu та ін., 2014; Sharma та ін., 2012). У той час як наукова увага була зосереджена на дослідженні згаданих міграційних потоків, поза увагою залишився швидко зростаючий рух медичних працівників між країнами з високими та середніми доходами (Witter та ін., 2020; Clark та ін., 2017). Ця проблема в останні десятиліття поглиблюється і в Словацькій Республіці, де кадрове забезпечення закладів охорони здоров'я стає нежиттєздатним (MZ SR, Пояснювальна записка).

Міграція медиків, особливо лікарів та медсестер, випливає з гострих проблем систем охорони здоров'я. Вона вважається симптомом глибоких і серйозних недоліків, які необхідно вирішувати інтегрованим способом (Dielmann та ін., 2011). Аспекти міграції медичної робочої сили неможливо розглядати ізольовано. Ключову роль у пошуку та впровадженні рішень відіграє інноваційна політика управління людськими ресурсами та розбудова кадрового потенціалу (Marinkin та ін., 2020; Gallo та ін., 2019; Kuhlmann та Larsen, 2015). Результати наукових досліджень вказують на необхідність перенесення компетенцій управління людськими ресурсами в охороні здоров'я на нижчі рівні управління, і таким чином — посилення оперативного управління на рівні закладів охорони здоров'я (Diallo та ін., 2003).

Попри актуальність та важливість цієї проблематики, існує лише кілька досліджень, що вивчають ефективність інструментів управління людськими ресурсами для вирішення нестачі робочої сили в охороні здоров'я чи її міграції за кордон. Зі зниженням кадрового забезпечення та тиском на бюджети охорони здоров'я в країнах Європейського Союзу необхідно зосередитися на інноваційній політиці управління людськими ресурсами та розбудові кадрового потенціалу в закладах охорони здоров'я. На основі досліджень у сфері управління людськими ресурсами на підприємствах, впровадження нових підходів може бути корисним і в охороні здоров'я (Wang та ін., 2021; Correia та ін., 2020; Kunjumen та ін., 2020). Попри ініціативи ВООЗ, дослідження цієї сфери все ще є недостатніми на національному та міжнародному рівнях. Цей факт зумовив наш інтерес до вивчення проблематики в умовах Словацької Республіки.

Монографія надає читачеві погляд на дослідження та оцінку впливу процесів управління людськими ресурсами як «виштовхувальних» факторів (push factors), що спонукають медичних працівників до пошуку роботи за кордоном. Перша частина відображає сучасний стан наукових знань у сфері міграції медичних працівників та управління людськими ресурсами на основі наукових досліджень, опублікованих у відомих журналах. Критична оцінка цих результатів становить основу для емпіричного дослідження, метою якого є ідентифікація факторів задоволеності процесами управління людськими ресурсами, що впливають на міграцію медичних працівників зі словацьких лікарень за кордон, та обговорення можливостей пом'якшення їхніх негативних наслідків. Первинні дані були отримані за допомогою анкети, призначеної для лікарів, медсестер та менеджерів лікарень. Використанням низки математико-статистичних методів були оцінені емпіричні результати дослідження з акцентом на досягнення поставленої мети. У головній частині монографії читачеві представлені емпіричні результати, які згодом обговорюються в контексті сучасного стану наукових знань.

Дослідження було підтримане Агентством з підтримки досліджень та розробок Міністерства освіти, науки, досліджень та спорту Словацької Республіки в межах проєкту № APVV-19-0579 під назвою «Налаштування процесів кадрового управління в лікарнях та його вплив на міграцію лікарів і медсестер на роботу за кордон». Монографія базується на габілітаційній роботі авторки.

Автор: доц. інж. Magdaléna Tupá, PhD.

ЗМІСТ

Вступ 1 Стан наукових знань в управлінні людськими ресурсами в охороні здоров'я в контексті міграції медичних працівників 1.1 Міграційні фактори медичних працівників 1.2 Наслідки міграції медичних працівників 1.3 Детермінанти міграції в контексті управління людськими ресурсами в охороні здоров'я 1.4 Планування робочої сили в охороні здоров'я 1.5 Управління людськими ресурсами в охороні здоров'я 1.6 Інструменти управління людськими ресурсами в закладах охорони здоров'я

2 Кадрове забезпечення закладів охорони здоров'я у Словаччині в контексті трудової міграції лікарів та медсестер за кордон 2.1 Зміни в кількості та структурі лікарів в умовах Словацької Республіки 2.2 Зміни в кількості та структурі медсестер в умовах Словацької Республіки 2.3 Стабілізація робочої сили в системі охорони здоров'я в Словацькій Республіці

3 Емпіричне дослідження процесів управління людськими ресурсами в лікарнях у контексті міграції медичних працівників 3.1 Основні елементи дизайну емпіричного дослідження 3.2 Оцінка впливу основних ідентифікаційних характеристик лікарів та медсестер на схильність до міграції 3.2 Задоволеність умовами праці лікарів та медсестер у словацьких лікарнях 3.3 Модель впливу факторів задоволеності на схильність до міграції лікарів та медсестер, які працюють у словацьких лікарнях 3.4 Підсумок емпіричних висновків

4 Обговорення 5 Переваги та обмеження дослідження Висновок

Назва: ФАКТОРИ МІГРАЦІЇ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЯК НАСЛІДОК УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ Автор: доц. інж. Magdaléna Tupá, PhD. Перше видання 2024 ©FSEV TnUAD, Тренчин 2024 ISBN 978-80-8295-015-4 EAN 9788082950154