Вступ:
Робоче навантаження медсестер через його наслідки становить величезну медичну, економічну, а також соціальну проблему. Наслідком підвищеного фізичного та психологічного навантаження на медсестер може бути тривалий стрес, фізичне та психічне виснаження, а також виникнення синдрому професійного вигорання. Попри те, що суб'єктивне сприйняття надмірного робочого навантаження призводить до фізичних та психічних труднощів у самої медсестри та, безперечно, впливає на якість сестринського догляду й безпеку пацієнтів, цій проблематиці не приділяється належної уваги.
Професія медсестри була, є і завжди буде не лише фізично важкою, але, перш за все, несе в собі велике психологічне навантаження, яке випливає із самої суті сестринської професії, соціальних взаємодій, комунікаційних та інших проблем, що виникають у повсякденному сестринському догляді (Komačeková, 2012). У наш час до «традиційних» факторів/стресорів додаються інші тенденції, такі як перевищення лімітів понаднормової роботи, скорочення кількості працівників або їх дефіцит на ринку праці, що може мати значний вплив на суб'єктивно сприйнятий рівень навантаження. Брак медсестер на ринку праці зумовлений їхньою трудовою міграцією, плинністю кадрів, переходом в інші економічно вигідніші сектори, виходом великої кількості медсестер на пенсію (ми маємо високий середній вік працюючих медсестер), але й старіння населення висуває вищі вимоги до медичного персоналу. Пандемія Covid-19, економічна криза, а також недостатня увага з боку компетентних органів послідовно ведуть до поглиблення зазначених тенденцій.
Згідно з даними NCZI, медсестри становлять найчисельнішу групу медичних працівників (у СР 35,24 %); (NCZI, 2022). Медсестри виконують понад 80 % усіх заходів, пов'язаних із наданням медичної допомоги (SKSaPA, 2023). У СР припадає 5,7 активно працюючої медсестри на 1000 жителів, тоді як європейський середній показник становить 8,4 медсестри/1000 жителів. За даними OECD, ми єдина європейська країна, яка фіксує постійне зниження кількості медсестер безперервно з 2009 року. У 2055 році нам може не вистачати в системі понад 12 000 медсестер (INEKO, 2023). Директор офісу Slovenskej komory sestier a pôrodných asistentiek Lukáš Kober (2023) звертає увагу на драматичне зростання депресії, тривожності та посттравматичного стресового розладу у медсестер, причому робоче навантаження та вигорання вони називають найчастішими причинами виходу із системи.
Мета: За допомогою літературного огляду змапувати релевантні інструменти, що дозволяють моніторити робоче навантаження медсестер.
Вибірка та методи: Ми провели контент-аналіз праць, опублікованих у вільно доступних базах даних за останні 5 років. За допомогою пошуку з використанням ключових слів «nurse workload, measurement tools, objectification of workload, workload measurement» та їх комбінацій було отримано понад 5500 документів, що стосуються цієї проблематики. Згодом, за допомогою інклюзивних (доступні дані про психометричні властивості інструменту, інструменти, перевірені на групі медсестер) та ексклюзивних критеріїв (дублювання, оглядові дослідження, недоступність повного тексту, неоднозначна інтерпретація висновків), було відібрано 90 джерел, які піддали контент-аналізу.
Результати
Вимірювальні інструменти, що дозволяють оцінювати робоче навантаження медсестер, можна розділити на кілька категорій:
- Анкетні методи дозволяють оцінювати насамперед суб'єктивно сприйнятий рівень навантаження або психологічне навантаження.
- Системи оцінювання (скоринг) представляють собою певну систему нарахування балів за сестринські втручання, де бали відображають час, необхідний для сестринської діяльності, або вимоги до персоналу та навичок. Деякі системи оцінювання враховують також стан пацієнта або ступінь його залежності від допомоги як фактори, що впливають на рівень робочого навантаження. Цей спосіб оцінки робочого навантаження базується на стандартизованих процедурах, класифікації сестринських втручань, електронній документації, що використовується в окремих країнах тощо. Оцінюється 24 години, робоча зміна або певний проміжок часу. Системи оцінювання досить добре використовуються насамперед у країнах, де впроваджено електронну версію класифікації сестринських втручань в електронну сестринську документацію. Системи оцінювання добре зарекомендували себе насамперед в інтенсивній терапії.
- Прогностичні моделі використовують комбінації специфічного часу виконання та вимірювання відносної вартості захворювання або стану (прототипні моделі, моделі класифікації пацієнтів). Однією з таких систем є, наприклад, інструмент Safer Nursing Care Tool, який є найпоширенішим методом визначення кадрових потреб в Англії. Пацієнти розподіляються в одну з п'яти категорій залежності, відповідно до якої визначається необхідна кількість персоналу (Griffith et al., 2020). Через обмежений обсяг статті ми не наводимо в цьому дослідженні детальний огляд прогностичних моделей.
1. Анкетні методи
Анкета Meister Є валідованою та використовується насамперед у європейських країнах. МОЗ СР (Указ 542/2007) рекомендує цей інструмент як єдиний стандартизований психологічний метод для оцінки психічного робочого навантаження. Оцінка психічного робочого навантаження за цим методом має чинність лише для конкретної досліджуваної групи, оскільки на робочі групи навіть при подібному характері роботи впливають різні психосоціальні обставини. Анкета служить для виявлення специфічних проблем на конкретному робочому місці. Вона містить десять запитань, за допомогою яких можна визначити три фактори (перевантаження, монотонність та фактор неспецифічного навантаження). Окремі фактори насичуються відповідними пунктами – брак часу під час роботи, мале задоволення від роботи, висока відповідальність, виснажлива робота, проблеми та конфлікти, монотонність, нервозність, пересичення, втома та довготривала витривалість. Респонденти на кожне з них відповідають за допомогою 5-бальної шкали Лайкерта, де найнижче значення 1 означає повну незгоду, а 5 – повну згоду з конкретним твердженням. Перевагою анкети є стислість та відсутність потреби у великих часових витратах (Žídková, 2002).
Maslach Burnout Inventory (MBI)/ Maslach Burnout Inventory - Human Services Survey (MBI – HSS)/ Maslach Burnout Inventory - Human Services Survey MP (MBI-HSS-MP) Інструмент, який хоч і не вимірює безпосередньо рівень робочого навантаження, але вимірює його наслідок – ризик вигорання, часто використовується в дослідженнях у поєднанні з іншими інструментами для вимірювання робочого навантаження, як у версії MBI-HSS, розробленій для допоміжних професій, так і у версії MBI-HSS-MP, призначеній для медичних професіоналів. Вона містить три шкальовані області, спрямовані на емоційне виснаження, деперсоналізацію та особисті досягнення.
Working excessively questionnaire (WEQ)
Йдеться про 65-пунктову шкалу, що складається з трьох доменів: 1. перфекціоністський робочий стиль, 2. загальні переконання щодо роботи, 3. сприйнятий тиск з боку організації, причому окремі пункти оцінюються за 5-бальною шкалою згоди/незгоди. Інструмент розробили Hornowska and Paluchowski у 2007 році. Перевагою інструменту є те, що він враховує когнітивні (переконання), особистісні фактори працівника (перфекціонізм, обсесивно-компульсивність), а також ситуаційні фактори робочого середовища та робочий стиль (Hornowska, Paluchowski, 2013).
NASA Task Load Index (NASA-TLX) NASA-TLX являє собою суб'єктивну шкалу оцінки робочого навантаження, яка була розроблена для використання в авіації і дедалі частіше застосовується в охороні здоров'я. Індекс має вимірювати загальне робоче навантаження як єдину змінну, розраховану сумою відповідей на шість пунктів:
- Розумова напруженість — скільки мислення, прийняття рішень або підрахунків було потрібно для виконання завдання.
- Фізична напруженість — кількість та інтенсивність фізичної активності, необхідної для виконання завдання.
- Часова напруженість — міра часового тиску, необхідного для завершення завдання.
- Зусилля — як важко повинен працювати респондент, щоб підтримувати рівень продуктивності.
- Продуктивність — рівень успішності при завершенні завдання.
- Рівень фрустрації — наскільки невпевнено, роздратовано або безпечно чи задоволено почувався працівник під час виконання завдання.
Кожна субшкала пропонується учасникам або під час експериментального випробування, або після нього. Респондентів просять оцінити свій бал за інтервальною шкалою від низького (1) до високого (20). TLX використовує також процедуру парного порівняння. Вона полягає в тому, що респондентам пропонують 15 парних комбінацій і просять вибрати з кожної пари шкалу, яка має найбільший вплив на робоче навантаження під час аналізованого завдання (Tubbs-Cooley, 2018).
Таблиця 1 Огляд анкетних методів оцінки робочого навантаження медсестер
2. Системи оцінювання
The nursing activities score (NAS) NAS ідентифікує 23 оцінювані сестринські дії. Бал за активність представляє середній час, необхідний для надання цієї сестринської допомоги. Загальний бал варіюється від 0 до 177 балів NAS, причому загальний бал 100 балів представляє час, витрачений однією медсестрою, еквівалентний повному робочому дню за зміну (Almeida, 2021).
The Comperhasive Nursing Intervention Score (CNIS) Складається з 73 сестринських втручань. Оцінювання є 4-ступеневим за 6 аспектами на втручання (час, кількість медсестер, навичка, психічне навантаження, робоча інтенсивність, м'язове зусилля (Cesare et al., 2024).
Therapeutic Intervention Scoring System (TISS) TISS кількісно визначає тип і кількість процедур інтенсивної терапії, які за ступенем складності поділені на чотири області (за ступенем складності окремим активностям присвоюється бал від 1-4). Використовується система, що складається з 76 втручань, або скорочена версія, яка містить 57 оцінюваних активностей. У багатьох країнах була валідована спрощена версія
TISS-28
(що складається з 28 втручань); (Padilha et al., 2005).
NEMS (Nine Equivalents of Nursing Manpower Use Score) Являє собою спрощену версію TISS-28, причому містить лише 9 відстежуваних активностей. Вона є найбільш відомою та найбільш використовуваною у світі, проте має свої обмеження (наприклад, враховує лише залежні втручання, або втручання, пов'язані з медичним втручанням, відсутня пряма сестринська допомога, бал прямо пов'язаний із тяжкістю стану, причому тяжкість стану далеко не є єдиною змінною у відношенні до міри навантаження); (Braňa Marcos, 2007).
Scale of Workload and Nursing Times (VACTE) Система оцінювання на основі оцінюваного часу у 13 категоріях сестринських втручань.
Nursning Intervention classification (NIC) Система оцінювання сестринських втручань, що базується на їх класифікації (NIC), причому бали представляють час, необхідний для сестринської діяльності.
Таблиця 2 Огляд систем оцінювання робочого навантаження медсестер
Висновок
Велика кількість знайдених вихідних документів вказує на той факт, що цій проблематиці приділяється досить багато уваги. Попри велику кількість досліджень у цій галузі, всі автори погоджуються з тим, що не існує єдиного інструменту, який міг би охопити проблематику робочого навантаження медсестер повністю комплексно і в усьому спектрі прикладних галузей медсестринства. Деякі інструменти оцінювали, наприклад, часове покриття зміни на понад 80 %, проте не реєстрували суб'єктивно сприйняте навантаження, або емоційне навантаження та інші змінні, які можуть вплинути на сприйняття навантаження. Експерти, які займаються проблематикою робочого навантаження, погоджуються щодо необхідності подальших досліджень у цій галузі з використанням існуючих інструментів та їх різних комбінацій. Постійно триває також розробка різних прогнозних систем, які сприяють принаймні орієнтовній оцінці кількості персоналу, причому дуже часто вони базуються ретроспективно на детальному аналізі сестринської документації та використаних у ній класифікаційних систем (найчастіше класифікації NIC, або різних інших класифікацій втручань, чинних у даній країні). Ми усвідомлюємо, що цей огляд може бути неповним, також з огляду на той факт, що ми зосередилися на статтях із даними про психометричні властивості інструментів, або на статтях з інструментами, які вже були валідовані, і ми виключали дослідження, де інтерпретація результатів видавалася неоднозначною. Проте цей огляд однозначно може представляти певну теоретичну базу для подальших досліджень та вибору релевантних інструментів оцінки робочого навантаження медсестер.
Автори: Mária LEHOTSKÁ, Jozef BABEČKA, Zuzana HUDÁKOVÁ, Viera SIMOČKOVÁ, Eva MORAUČÍKOVÁ, Lukáš KOBER
СПИСОК БІБЛІОГРАФІЧНИХ ПОСИЛАНЬ
ALICI, Şerife - ÖZTÜRK BIRGE, Ayşegül. 2024. The frequency of sepsis‐associated delirium in intensive care unit and its effect on nurse workload. In Journal of Clinical Nursing, 2024. 00, 1–15. https://doi.org/10.1111/jocn.17298
ALIKARI, Victoria - FRADELOS, Evangelos C. 2021. Translation, Cultural Adaptation, Validity, and Internal Consistency of the Greek Version of the Individual Workload Perceptions Scale-Revised. In Cureus, 2021, 2021 Oct 31;13(10):e19174. doi: 10.7759/cureus.19174.
ALMEIDA JÚNIOR, E. R., et al. 2021. The 4-year experience of Nursing Activities Score use in a Brazilian cardiac intensive care unit.In International Journal for Innovation Education and Research, 2021, vol 9, no. 5, p. 382-401. https://doi.org/10.31686/ijier.vol9.iss5.3105
ARAUJO, Meiriele Tavares, et al. 2022. The Analysis of the Application of Nursing Activities Score in an Intensive Care Unit.In EC Nursing and Healthcare, 2022, vol 4, no.1, p. 03-10.
BELL, S. W. et al. 2022 The National Aeronautics and Space Administration-task load index: NASA-TLX: evaluation of its use in surgery. In ANZ Journal of Surgery, 92: 3022-3028. https://doi.org/10.1111/ans.17830
BRAÑA MARCOS, B – DEL CAMPO UGIDOS, RM - FERNÁNDÉZ MÉNDEZ, E, DE LA VILLA SANTOVEÑA, M. 2007. Пропозиція нової шкали оцінки робочого навантаження та часу медсестринської роботи (VACTE) [Proposal of a new assessment scale of work load and nursing times (VACTE)]. In Enferm Intensiva. 2007 Jul-Sep;18(3):115-25. Іспанська мова. doi: 10.1016/s1130-2399(07)74393-6
BUI, T. H. T. - TRAN, T. M. D. - NGUYEN, T. N. T. - VU, T. C. - NGO, X. D. - NGUYEN, T. H. P. - DO, T. L. H. 2022. Переоцінка найбільш популярних запропонованих моделей вимірювання та інваріантності вимірювання опитувальника професійного вигорання Маслач – дослідження сфери обслуговування серед в’єтнамських медичних працівників. In Health Psychology and Behavioral Medicine, 10(1), 104–120. https://doi.org/10.1080/21642850.2021.2019585
BRUYNEEL, Arnaud, et al. 2019. Вимірювання робочого навантаження медсестер у відділеннях інтенсивної терапії за допомогою шкали Nursing Activities Score (NAS): проспективне дослідження у 16 лікарнях Бельгії. In J Crit Care. 2019 Dec;54:205-211. doi: 10.1016/j.jcrc.2019.08.032.
BRUYNEEL, Arnaud, et al. 2022. Зв’язок між двома шкалами робочого навантаження медсестер та вартістю роботи медсестринського персоналу відділень інтенсивної терапії: ретроспективне дослідження в одній бельгійській лікарні. In Journal of nursing management, 2022, 2022 Apr;30(3):724-732. doi: 10.1111/jonm.13544.
BRUYNEEL, Arnaud - LUCCHINI, Alberto - HOOGENDOORN, Marga. 2021. Вплив COVID-19 на робоче навантаження медсестер, виміряне за допомогою шкали Nursing Activities Score у відділеннях інтенсивної терапії. In Intensive & critical care nursing, 2021, Apr;69:103170. doi: 10.1016/j.iccn.2021.103170.
CAMARGO, Maryanni Magalhães, et al. 2020. Перехресне зіставлення клінічних показників для допомоги в інтенсивній терапії та медсестринських втручань. In Revista brasileira de enfermagem, 2020 Sep 7;73(6):e20190728. Англійська, португальська мови. doi: 10.1590/0034-7167-2019-0728.
CESARE, Manuele - D’AGOSTINO, Fabio; - COCCHIERI, Antonello. 2024. Дослідження зв’язку між складністю догляду, медичною складністю та тривалістю перебування в педіатричних умовах з використанням мінімального набору даних медсестринства: протокол дослідження. In Nursing Reports, 2024, 14(4):2923-2934. https://doi.org/10.3390/nursrep14040213
CERELA-BOLTUNOVA, Olga - MILLERE, Inga - TRUPS-KALNE, Ingrida. 2024. Адаптація шкали Nursing Activities Score у Латвії. In International Journal of Environmental Research and Public Health. 2024, vol. 21, no. 10, p. 1284; https://doi.org/10.3390/ijerph21101284
CHANG, Li-Yin, et al. 2019: Зв’язок між робочим навантаженням медсестер, якістю догляду та оплатою праці медсестер у відділеннях інтенсивної терапії. In Journal of Nursing Research, 2019, Feb;27(1):1-9. doi: 10.1097/jnr.0000000000000265.
DANTAS, M.J. - FIGUEIREDO, M.H. - FERREIRA, A.P. - FERREIRA, M., LEBREIRO, M., - GUEDES, V. 2019. Робоче навантаження медсестер: контекст та інструменти вимірювання – інтегративний огляд. Suplemento digital Rev ROL Enferm 2019; 42(11-12).
DĘBSKÁ, G. et al. 2019. In Clinical Social Work and Health Intervention. 2019. Vol. 10 No. 2, s. 53 – 61; DOI 10.22359/cswhi_10_2_08
DÍAZ-GARCIA, J et al. 2021. Інструменти оцінки розумового навантаження та втоми: систематичний огляд. In Int J Environ Res Public Health. 2021 Dec 31;19(1):419. doi: 10.3390/ijerph19010419.
DIMUNOVÁ, Lucia - RAKOVÁ JANA. 2019. Психічне робоче навантаження медсестер у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії. In Zdravotníctvo a sociálna práca: medzinárodný vedecký časopis zdravotníctva, ošetrovateľstva, laboratórnych a vyšetrovacích metód, pedagogiky a sociálnej práce. 2019, 14(1), 25-29. ISSN 1336-9326.
DOBROCH, J. et al. 2021. Фактори, що сприяють виникненню синдрому вигорання серед медичного персоналу, який бере участь у складних хірургічних процесах. In Indian Journal of Community Medicine. Jan 2021, vol 46, no. 2, pp. 258 – 262. https://doi.org/10.4103/ijcm.IJCM_625_20
DOS SANTOS, Luan Gomes - DE SOUSA VIEIRA, Elzo Everton - VALENTE, Antonia Regiane Pereira Duarte. 2023. Застосування системи балів та терапевтичних втручань (TISS-28) у пацієнтів після кардіохірургічних операцій у відділенні інтенсивної терапії навчальної лікарні в західній частині штату Пара. In . Seven Editora, 2023, 262-275.
ERWAN, F. 2020. Аналіз синдрому вигорання серед лікарняних медсестер з використанням опитувальника професійного вигорання Маслач – дослідження сфери обслуговування (MBI-HSS): тематичне дослідження. In IOP Conf. Ser.: Mater. Sci. Eng. 931 012025. doi: 10.1088/1757-899X/931/1/012025
FARJAN, Paweł - MARKIEWICZ, Renata - MARKIEWICZ-GOSPODAREK, Agnieszka. 2023. Рівень психологічної напруги та професійного вигорання у медсестер, які працюють у відділеннях невідкладної допомоги лікарень. In Teka Komisji Prawniczej PAN Oddział w Lublinie, 2023, 16.2: 491-506. https://doi.org/10.32084/tkp.6285
FASOI, Georgia, et al. 2021. Оцінка робочого навантаження медсестер як предиктора смертності у відділеннях інтенсивної терапії (ВІТ) з використанням шкали Nursing Activities Score (NAS). In International Journal of Environmental Research and Public Health, 2021, Dec 24;18(1):79. doi: 10.3390/ijerph18010079. 18.1: 79.
FISCHBACHER, Sibylle, et al. 2024. Проспективне лонгітюдне когортне дослідження зв’язку між суб’єктивним та об’єктивним робочим навантаженням медсестер. In Scientific Reports, 2024, Sep 30;14(1):22694. doi: 10.1038/s41598-024-73637-9.
FORNÉ, C. - YUGUERO, O.2022. Факторна структура опитувальника професійного вигорання Маслач для сфери обслуговування серед іспанського персоналу невідкладної медичної допомоги: крос-секційне дослідження. In BMC Med Educ 22, 615 (2022). https://doi.org/10.1186/s12909-022-03666-3
GARCÍA, Lorena Gómez, et al. 2022. Аналіз ситуації акушерок та необхідність вимірювання їхнього робочого навантаження. In Revista Brasileira de Enfermagem, 2022, Nov 11;75Suppl 3(Suppl 3):e20210920. Англійська, іспанська мови. doi: 10.1590/0034-7167-2021-0920..
GARCIA, Lorena Gómez, et al. 2024. Розробка інструменту для вимірювання робочого навантаження акушерок на основі медсестринських втручань. In Texto & Contexto-Enfermagem, 2024, https://doi.org/10.1590/1980-265X-TCE-2023-0120en
GIL, María Fuensanta Hellín, et al. 2022. Багатоцентрове застосування шкали вимірювання робочого навантаження медсестер у відділеннях стаціонару для дорослих. In International Journal of Nursing Sciences, 2022, Sep 28;9(4):460-466. doi: 10.1016/j.ijnss.2022.09.011.
GIL, Maria Fuensanta Hellín, et al. 2022 b. Якісна валідація шкали робочого навантаження медсестер у відділеннях стаціонару. In Acta Paulista de Enfermagem, 2022 b, https://doi.org/10.37689/acta-ape/2022AO01961
GRIFFITHS, P. et al. 2020. Ефективність інструменту Safer Nursing Care Tool для вимірювання потреб у персоналі медсестер у лікарнях гострого профілю: багатоцентрове обсерваційне дослідження. In BMJ Open. 2020 May 15;10(5):e035828. doi: 10.1136/bmjopen-2019-035828.
HARUNA, Junpei, et al. 2022. Шкала Nursing Activities Score при виписці з відділення інтенсивної терапії пов’язана з незапланованим повторним госпіталізацією до відділення інтенсивної терапії. In Journal of Clinical Medicine, 2022, Sep 2;11(17):5203. doi: 10.3390/jcm11175203.
HELLÍN GIL, María Fuensanta, et al. 2022. Валідація шкали вимірювання робочого навантаження медсестер, заснованої на класифікації медсестринських втручань, для відділень стаціонару для дорослих. In International Journal of Environmental Research and Public Health. 2022, Nov 23;19(23):15528. doi: 10.3390/ijerph192315528.
HOOGENDOORN, M. E., et al. 2021. Об’єктивне робоче навантаження медсестер та сприйняте робоче навантаження медсестер у відділеннях інтенсивної терапії: аналіз зв’язку. International journal of nursing studies, 2021, Feb;114:103852. doi: 10.1016/j.ijnurstu.2020.103852.
HORNOWSKA, Elżbieta – PALUCHOWSKI, Wladyslaw, Jacek. 2013. The Working Excessively Questionnaire (WEQ) – theoretical background. In Polish Journal of Applied Psycholog. 2013, vol. 11 (3), 7-30
HOZOVÁ, Hana – VRUBLOVÁ, Yvetta. 2023. Психосоматичне навантаження у немедичних працівників охорони здоров’я. In Ošetřovatelské perspektivy. 2023, 6(2):29-41, doi: 10.25142/osp.2023.013
HU, Huiling, et al. 2022. Намір медсестер звільнитися, надія та професійна ідентичність: посередницька роль задоволеності роботою. In BMC nursing, 2022, vol., 21, no. 43, https://doi.org/10.1186/s12912-022-00821-5
IDOFFSSON, Å, et.al. 2020. Розробка та валідація інструменту для вимірювання робочого навантаження медсестер у відділенні післяопераційного догляду: спостережне дослідження. In European Journal of Anaesthesiology. 2020 Oct;37(10):864-873. doi: 10.1097/eja.0000000000001284.
JANUSZEK, Daria - KOBOS, Ewa , DZIEDZIC, Beata. 2023. Індекс стійкості та психічний стрес медсестринського персоналу, що працює у відділеннях інтенсивної терапії під час пандемії коронавірусу SARS-CoV-2. In Medical Science Pulse, 2023, 17.3: p. 61-70.
JARABICOVÁ, Oľga, et al. 2020. Сприйняття стресу, пов’язаного з роботою, та якості життя серед медсестер під час пандемії COVID-19 – міжнародне багатоцентрове проспективне дослідження. In International Journal of Environmental Research and Public Health, 2023, 20.4: 3393.
JARZYNKOWSKI, Piotr – PIOTROWSKA, Renata - MĘDRZYCKA – DĄBROWSKA, Wioletta -KSIĄŻEK Janina. 2022. Сфери трудового життя як предиктори професійного вигорання медсестер та лікарів в операційних блоках у Польщі — багатоцентрові дослідження. In Healthcare 10, no. 1: 26. https://doi.org/10.3390/healthcare10010026
KANG, Yu Jin. 2021. Робоче навантаження медсестер та втручання ліцензованих медсестер у будинках для літніх людей: спостережне дослідження часу та рухів. University of Minnesota, 2021.
KOMAČEKOVÁ, Dagmar. 2010. Фізичне та психічне навантаження при наданні медсестринського догляду (профілактика, захист та підтримка здоров’я медсестри). In Prohuman. [цит. 2024–10-30]. Доступно на: https://www.prohuman.sk/psychologia/fyzicka-a-psychicka-zataz-pri-poskytovani-osetrovatelskej-starostlivosti-prevencia-ochrana-a-podpora-zdravia-sestry
KOWALCZUK, K., et al. 2020. Надмірна робота та вигорання серед медсестер у контексті лікарняних листів. In Front. Psychol., 25 February 2020, vol 11, https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.00285.
KRUPA, Sabina, et al. 2020. Вплив «Протоколу прискореного відновлення після операції» на навантаження медсестер у кардіологічних пацієнтів. In Kontakt, 2020, vol.22, no 3, p. 146-151. doi: 10.32725/kont.2020.030
LEBETH, Ruth M. et.al. 2021. A. Q. Curley; Сприйняття медсестрами тягаря робочого навантаження у педіатричній інтенсивній терапії. In Am J Crit Care 1 January 2021; 30 (1): 27–35. doi: https://doi.org/10.4037/ajcc2021725
Lin CY, et al.2022. Психометричні властивості опитувальника вигорання Маслач для медичного персоналу (MBI-HSS-MP). In Heliyon. 2022 Feb 1;8(2):e08868. doi: 10.1016/j.heliyon.2022.e08868.
LUCCHINI, Alberto, et al. 2020. Оцінка медсестринської діяльності (Nursing Activities Score) підвищується у пацієнтів з COVID-19. In Intensive & critical care nursing, 2020, Apr 23;59:102876. doi: 10.1016/j.iccn.2020.102876
MACEDO, Rui, et al. 2021. Оцінка медсестринської діяльності: крос-культурна адаптація та валідація для португальського населення. In Servir, 2021, vol. 2, no. 01, p. 19-30. doi: https://doi.org/10.48492/servir0201.23763
MAGHSOUD, F., et al. 2022. Робоче навантаження та якість медсестринського догляду: посередницька роль неявного нормування медсестринського догляду, задоволеності роботою та емоційного виснаження з використанням підходу моделювання структурними рівняннями. In BMC Nurs . 2022 21, 273. https://doi.org/10.1186/s12912-022-01055-1
MARGADANT, Charlotte, et al. 2020. Співвідношення оцінки медсестринської діяльності до кількості медсестер пов’язане з внутрішньолікарняною смертністю, тоді як співвідношення пацієнтів до медсестер — ні. Critical care medicine, 2020, Jan;48(1):3-9. doi: 10.1097/CCM.0000000000004005.
MARGADANT, Charlotte et al. 2020 b. Кількісна оцінка робочого навантаження медсестер у відділеннях інтенсивної терапії. 2020. Дисертація PhD. Universiteit van Amsterdam.
MARGADANT, Charlotte et al. 2020c. Валідація оцінки медсестринської діяльності (NAS) з використанням вимірювань часу та рухів у нідерландських відділеннях інтенсивної терапії. In Research Square Platform LLC. 2020. https://doi.org/10.21203/rs.2.20293/v1
MATIŠÁKOVÁ, I., et al. 2021. Нейропсихічне навантаження медсестер, що працюють у геріатрії. In Zdravotnícke listy. 2021, Vol 9, Issue 2, p. 48 ISSN 1339-3022
MZ SR. 2007. Постанова МОЗ СР № 542/2007 про деталі щодо охорони здоров’я від фізичного навантаження на роботі, психічного робочого навантаження та сенсорного навантаження на роботі.
NCZI, 2022. Працівники в охороні здоров’я Словацької Республіки 2022. [цит. 2024–10-30]. Доступно на: https://data.nczisk.sk/statisticke_vystupy/Pracovnici_zdravotnictve/Pracovnici_v_zdravotnictve_SR_2022.pdf
NIERI, Alexandra-Stavroula Clinical Severity et al. 2020. Клінічна тяжкість як предиктор робочого навантаження медсестер у відділеннях інтенсивної терапії педіатрії: крос-секційне дослідження. In The World of Critical Care Nursing, Vol. 13, No. 4, 2020, p. 175–184. doi: 10.1891/WFCCN-D-19-00011
NOBRE, Raiane Antônia Santos, et al. 2019. Застосування оцінки медсестринської діяльності (NAS) у різних типах ВІТ: інтегративний огляд. In Enfermería Global, 2019, vol.18, no. 56, p. 485-528. онлайн-версія ISSN 1695-6141. https://dx.doi.org/10.6018/eglobal.18.4.362201
OBRONČÍKOVÁ, A. et al. 2015. Психологічне напруження між медсестрами. In Cent Eur J Nurs Midw. 2015;6(4), p. 352–359 doi: 10.15452/CEJNM.2015.06.0027
OLIVEIRA, Elaine Machado, et al. 2019. Оцінка медсестринської діяльності та вартість необхідного і доступного медсестринського догляду. In Rev Bras Enferm. 2019, Feb;72(suppl 1):137-142. doi: 10.1590/0034-7167-2017-0655.
PADILHA , KG et al. 2005. Система оцінки терапевтичних втручань-28 (TISS-28): директиви для застосування [Система оцінки терапевтичних втручань-28 (TISS-28): вказівки щодо застосування]. In Rev Esc Enferm USP. 2005 Jun;39(2):229-33. doi: 10.1590/s0080-62342005000200014.
PARK, Sookyung et al. 2024. Кількісна оцінка робочого навантаження медсестер відділення невідкладної допомоги на рівні завдань з використанням NASA-TLX: дослідницьке описове дослідження. In International Emergency Nursing. 2024. Vol. 74, p. 101424, ISSN 1755-599X, https://doi.org/10.1016/j.ienj.2024.101424.
PÉREZ Francisco, et al. 2020. "Вплив робочого навантаження на здоров’я та вигорання медсестер первинної медико-санітарної допомоги, безпеку пацієнтів та якість догляду: інтегративний огляд" In Healthcare . vol. 8, no. 1, p. 12. https://doi.org/10.3390/healthcare8010012
PHILLIPS, Carswella. 2020. Зв’язок між сприйняттям робочого навантаження, вигоранням та наміром звільнитися серед медико-хірургічних медсестер. In International Journal of Evidence-Based Healthcare 18(2):p 265-273, June 2020. doi: 10.1097/XEB.0000000000000220
PIRRET, Alison M., et al. 2024. Порівняння оцінки медсестринської діяльності та TrendCare для точного вимірювання робочого навантаження медсестер інтенсивної терапії: проспективний спостережний дизайн. In Intensive and Critical Care Nursing, 2024, Apr;81:103568. doi: 10.1016/j.iccn.2023.103568.
QEDAIR, Jumanah T., et al. 2022. Поширеність та фактори, пов’язані з вигоранням серед медсестер у Джидді: одноцентрове крос-секційне дослідження. In BMC nursing, 2022, 26;21(1):287. doi: 10.1186/s12912-022-01070-2.
RACY, Stepney, et al. 2021. Огляд заходів щодо робочого навантаження стаціонарних медсестер. In Journal of clinical nursing, 2021, Jul;30(13-14):1799-1809. doi: 10.1111/jocn.15676.
RASOOLY, Irit R., та ін. 2021. Тягар тривожних сигналів фізіологічних моніторів та суб’єктивне робоче навантаження медсестер у дитячій лікарні. В: Hospital pediatrics. 2021, лип.;11(7):703-710. doi: 10.1542/hpeds.2020-003509.
REGUERA - CARRASCO, Cristina - BARRIENTOS-TRIGO, Sergio. 2024. Інструменти для вимірювання складності догляду на основі робочого навантаження медсестер у відділеннях інтенсивної терапії: систематичний огляд. В: Intensive and Critical Care Nursing, 2024, жовт.;84:103672. doi: 10.1016/j.iccn.2024.103672.
REIS, Juliana Dias Dos, та ін. 2023. Вплив зміни пов’язок на рани на робоче навантаження медсестер у відділенні інтенсивної терапії. В: International journal of environmental research and public health, 2023, 28 бер.;20(7):5284. doi: 10.3390/ijerph20075284.
RENGEINÉ, T. K., та ін. 2020. Картографування медсестринських втручань з використанням системи оцінки терапевтичних втручань (Therapeutic Intervention Scoring System) при безкровних трансплантаціях печінки. В: Intensive and Critical Care Nursing, 2020, груд.;61:102917. doi: 10.1016/j.iccn.2020.102917.
REPPER, Pascal, та ін. 2020. Показник медсестринської діяльності (Nursing Activities Score) підвищений у пацієнтів з COVID-19. В: Intensive & critical care nursing, 2020, 27 трав.;60:102891. doi: 10.1016/j.iccn.2020.102891
ROSSI FERREIRA, Ronaldo, та ін. 2023. Зв’язок між графіком роботи, складеним медсестрами, та показником медсестринської діяльності (Nursing Activities Score). В: Revista Baiana de Enfermagem, 2023, 37. с. 1 ISSN 0102-5430. doi: 10.18471/rbe.v.37.51942
SANSON, Gianfranco, та ін. 2019. Медсестринські діагнози, втручання та заходи, описані мінімальним набором даних медсестринства: проспективне дослідження в умовах онкологічної лікарні. В: Cancer Nursing, 2019, бер./квіт.;42(2):E39-E47. doi: 10.1097/NCC.0000000000000581.
SARDO, Pedro Miguel Garcez, та ін. 2023. Оцінка робочого навантаження медсестер у відділенні інтенсивної терапії: ретроспективне обсерваційне дослідження з використанням показника медсестринської діяльності (Nursing Activities Score). В: Nursing in critical care, 2023, бер.;28(2):288-297. doi: 10.1111/nicc.12854.
SCRUTH, Elizabeth. 2020. Показник медсестринської діяльності, співвідношення медсестер і пацієнтів та смертність у ВІТ: це складніше, ніж здається. В: Critical care medicine, 2020, том 48, № 1, с. 126-127. doi: 10.1097/CCM.0000000000004068.
SILVA, S. N., та ін. 2019. Використання медсестринських втручань як індикатора для оцінки робочого навантаження медсестер у хірургічному відділенні третинної медичної допомоги в Шрі-Ланці. В: Studies in Health Technology and Informatics, 2019, 264: 1582-1583. doi: 10.3233/SHTI190545.
SIMOES, Joao Lindo, та ін. 2021. Оцінка робочого навантаження медсестер у відділенні інтенсивної терапії: 5-річний ретроспективний аналіз. В: Journal of clinical nursing, 2021, лют.;30(3-4):528-540. doi: 10.1111/jocn.15570.
SLABŠINSKIENÉ, Eglė, та ін. 2020. "Факторна валідність та дисперсія опитувальника вигорання Маслач (Maslach Burnout Inventory) між демографічними групами та групами робочого навантаження серед стоматологів Литви". В: International Journal of Environmental Research and Public Health 17, № 24: 9154. https://doi.org/10.3390/ijerph17249154
SOEWARDI, H. - KUSUMA, S.R. 2019. Аналіз робочого навантаження та вдосконалення обов’язків медсестер у лікарні. В: IOP Conf. Ser.: Mater. Sci. Eng. 530 012036. doi10.1088/1757-899X/530/1/012036
SOOKYUNG, Junsang Yoo, та ін. Кількісна оцінка робочого навантаження медсестер відділення невідкладної допомоги на рівні завдань з використанням NASA-TLX: дослідницьке описове дослідження. В: Int Emerg Nurs. 2024 черв.:74:101424. doi: 10.1016/j.ienj.2024.101424
SOOMANN MAARJA та ін. 2022. Пандемія SARS-CoV-2 впливає на управління відділеннями інтенсивної терапії для дітей у Швейцарії. В: Front. Pediatr., 28 січня 2022 р., розд. Pediatric Critical Care, том 10 - 2022 | https://doi.org/10.3389/fped.2022.761815
SOUZA, Priscilla - CUCOLO, Danielle Fabiana - PERROCA, Marcia Galan. 2019. Робоче навантаження медсестер: вплив втручань непрямого догляду. В: Revista da Escola de Enfermagem da USP, 2019, 3 черв.;53:e03440. doi: 10.1590/S1980-220X2018006503440.53: e03440.
STAFSETH, Siv Karlsson. 2019. Оцінка інтенсивності медсестринської допомоги за допомогою показника медсестринської діяльності (Nursing Activities Score) у відділеннях інтенсивної терапії Норвегії. Серія дисертацій, поданих на факультет медицини. Осло: Університет Осло, 2019. 112 с. ISBN 978-82-8377-491-7
STUCHLÍKOVÁ, Karolína – PADYŠÁKOVÁ, Hana. 2017. Значення неспецифічного фактора психічного навантаження в роботі загальних медсестер. В: Zdravotníctvo a sociálna práca. Братислава, 2017, 12(2), 22-30. ISSN 1336-9326.
SU, Qian, та ін. 2023. Опосередкований вплив поведінки клінічного викладання на шок переходу та професійну ідентичність нових медсестер: крос-секційне дослідження. В: Nurse Education Today, 2023, том 125, 105780, ISSN 0260-6917125. doi.org/10.1016/j.nedt.2023.105780.
SUN, Jiwen; LI, Yihan - SHEN, Nanping. 2021. Використання класифікації медсестринських втручань (Nursing Interventions Classification) для визначення робочого навантаження медсестринської бригади в центрі дитячої онкології. В: Nurses and Midwives in the Digital Age. IOS Press, 2021. с. 83-84. 15 груд.;284:83-84. doi: 10.3233/SHTI210673.
SUN, H. - Zhang T. – WANG, X. – WANG, C. – ZHANG, M. – SONG, H. 2023. Професійне вигорання серед медичного персоналу з високим робочим навантаженням після COVID-19 та його зв’язок із тривогою та депресією. В: Front Public Health. 2023 26 жовт.;11:1270634. doi: 10.3389/fpubh.2023.1270634.
SURENDRAN, Anu, та ін. 2024. Когнітивне ментальне робоче навантаження в невідкладній медсестринській допомозі: оглядове дослідження. В: Nursing Open, 2024, 2024 лют.;11(2):e2111. doi: 10.1002/nop2.2111
SZYDŁOWSKA-PAWLAK, Paulina, та ін. 2019. Оцінка робочого навантаження медсестер, які доглядають за пацієнтами з вродженою діафрагмальною грижею у відділенні інтенсивної терапії новонароджених, згідно зі шкалами TISS-28 та NEMS. В: Nursing Problems/Problemy Pielęgniarstwa, 2019, том 27, № 1, с. 34-37. doi: http://dx.doi.org/10.5114/ppiel.2019.84626
SZYDŁOWSKA-PAWLAK, Paulina, та ін. 2023. Робоче навантаження при догляді за пацієнтом із вродженою діафрагмальною грижею та потреба пацієнта в медсестринському догляді. В: Preprints. 2023, 2023020187. https://doi.org/10.20944/preprints202302.0187.v1 2023.
TROVÓ, Simone Aparecida - CUCOLO, Danielle Fabiana - PERROCA, Marcia Galan. 2020. Час і якість госпіталізації: робоче навантаження медсестер. В: Revista da Escola de Enfermagem da USP. 2020;73(5):e20190267. doi: 10.1590/0034-7167-2019-0267.
TROVÓ, Simone Aparecida - CUCOLO, Danielle Fabiana - PERROCA, Marcia Galan. 2021. Переведення пацієнтів у лікарняні відділення: вплив на робоче навантаження медсестер. В: Rev Esc Enferm USP. 2021 18 черв.;55:e0327. doi: 10.1590/S1980-220X2020024903727.
TUBBS-COOLEY, HL. – MARA, CA. - , CARLE, AC. - GURSES AP. 2018. Індекс навантаження на завдання NASA (NASA Task Load Index) як міра загального робочого навантаження серед медсестер відділень інтенсивної терапії новонароджених, дітей та дорослих. В: Intensive Crit Care Nurs. 2018 черв.;46:64-69. doi: 10.1016/j.iccn.2018.01.004.
TURAN, Nazan - ANÇEL, Gülsüm. 2020. Дослідження психологічних змін у медсестер через робоче навантаження у відділенні інтенсивної терапії: дослідження змішаними методами. В: Contemporary Nurse, 2020, квіт.; том 56, № 2, с. 171-184. doi: 10.1080/10376178.2020.1782762.
VELOZO, Kelly Dayane Stochero, та ін. 2021. Порівняння робочого навантаження медсестер у відділенні інтенсивної терапії для дітей, оціненого за допомогою трьох інструментів. В: Revista da Escola de Enfermagem da USP, 2021 27 серп.:55:e00547. doi: 10.1590/1980-220X-REEUSP-2020-0547
VILA-VIDAL, M. - ESTRUGA-ASBERT, A. - JAM-GATELL, R. 2024. Використання системи оцінки для розподілу людських ресурсів при внутрішньолікарняному транспортуванні пацієнта, госпіталізованого у відділення інтенсивної терапії. В: Enfermería Intensiva (англійське вид.), 2024. 27 квіт.:S2529-9840(24)00018-1. doi: 10.1016/j.enfie.2024.02.001.
VIVANCO-ALLENDE, Ana, et al. 2020. Validation of a Therapeutic Intervention Scoring System (TISS-28) in critically ill children. In Anales de Pediatría (English Edition). 2020, vol. 92, Iss. 6, p. 339-344. doi: 10.1016/j.anpede.2019.10.007
VUKOVIƇ, Lj. 2020. Assessment of Nurses’ Workload in Intensive Care Unit by Use of Scoring Systems. In Croat Nurs J. 2020; vol. 4, no. 1,p. 59-71. doi: 10.24141/2/4/1/5
WILCZEK‐RUŻYCZKA, Ewa, et al. 2019. The mediational effect of coherence on the relationship between mental load and job burnout among oncology nurses. In International Journal of Nursing Practice. 2019. Jun;25(3):e12736. doi: 10.1111/ijn.12736.
YUSEFI, Ali Reza, et al. 2021. Workload status and its relationship with job stress in nurses during the COVID-19 pandemic. In Iranian Journal of Health Sciences, 2021. Vol. 9, Iss. 4, p. 1-11. doi: http://dx.doi.org/10.18502/jhs.v9i4.8214
ZAGHINI, F. et al. 2024. Workload of home care nurses: Italian adaptation, validity, and reliability of the National Aeronautics and Space Administration Task Load Index questionnaire. In Public Health Nursing, 1–11. https://doi.org/10.1111/phn.13387
ZAJIC, Paul, et al. 2024. Intensive care unit caseload and workload and their association with outcomes in critically unwell patients: a large registry-based cohort analysis. In Critical Care. 2024. 28, 304 . https://doi.org/10.1186/s13054-024-05090-z
ŽÍDKOVÁ, Z. 2002. Використання анкети для оцінки психічного навантаження під час роботи. In České pracovní lékařství. 2002;3:69-72.